методична робота: виступ на ШМО

Стрельченко Л.А.

учитель іноземної мови Губиниськрї ЗОШ І-ІІІ ступеня № 1

Формування дослідницьких компетенцій учнів на уроках іноземної мови

         Світ стає дедалі складнішим,тож очевидно,що молодь,як ніколи,потребує вміння розв’язувати складні проблеми,самостійно знаходити правильні рішення. У наш час процес навчання – це не автоматичне відкладання програмного матеріалу в голову учня,а сприяння інтелектуальному вдосконаленню учнів,розвитку дослідницьких умінь і навичок шляхом експерименту,систематизації та конкретизації.

Даний підхід забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини,допомога є учневі стати самодостатнім носієм мови,який не лише володіє сумою лінгвістичних знань чи відтворює мовленнєву діяльність,а й має практичні навички активної роботи зі словом.

 Державний стандарт базової й повної загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі, загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти передбачають орієнтацію навчання на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити проблеми в професійному та соціальному житті.

У зв’язку з цим основне завдання учителів  – підготувати випускників до навчання у вищих навчальних закладах ,ознайомити їх з навичками і прийомами лінгвістичних досліджень ,без яких немислимі ні подальший процесс навчання ні професійне становлення.

 З елементами методики ведення лінгвістичних досліджень учні знайомляться при підготовці передбачених програмою з іноземної мови повідомлень, ессе, проектних досліджень  на основі вивченого тематичного матеріалу. «Проектна робота» дає можливість оригінально поєднувати традиційні методики викладання іноземної мови з новітніми технологіями. Вона забезпечує високу ефективність уроку та формування учнівських навичок самостійного продукування результатів навчальних досліджень.І хоч такі роботи готуються на основі   чужих матеріалів ,при їх підготовці учні користуються методами наукового опрацювання літератури. Часто окремі  положення в учнівських  роботах підкріплюються новими самостійно дібраними мовними фактами. Активізується пізнавальна діяльність учнів. Школярі знаходять і досліджують нову інформацію, співвідносять її з уже відомим і раніше засвоєним .

Робота над проектом - практика особистісно орієнтованого навчання в

процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з

урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що

я знаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати". Для

педагога - це прагнення знайти розумний баланс між академічними і

прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного відрізка часу. Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні", якщо це теоретична

проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний

результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає

використання педагогом сукупності дослідницьких пошукових, творчих за

своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес учнів

Ця діяльність передбачає наявність основних станів, характерних для дослідження в науковій сфері: постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченої цій проблемі, підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними,збір  власного матеріалу, його аналіз та узагальнення, власні висновки. Такий ланцюжок є невід’ємною ознакою дослідницької діяльності.

Основні вимоги до організації роботи за проектною технологією:

1) наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми

(завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її

розв'язання.

2) практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних

результатів (наприклад спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця події);

3) самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

4) структурування змістовної частини проекту (з указуванням поетапних

результатів);

5) використання дослідницьких методів; визначення проблеми

досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх

розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих

результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування,

висновки.

Роль учителя як координатора «проектної роботи»:

- допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;

- координує весь процес роботи над проектом;

- підтримує і заохочує учнів;

- підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом

В учнів 14-16 років добре розвинуте логічне мислення, вони спроможні здобувати не тільки опосередковані знання,а й безпосередні. Саме тут у пригоді стане навчальна ситуація ,яка буде сприяти підвищенню зацікавленості в знаннях та спонукати до пошукової навчальної діяльності . Через навчальні ситуації формуються навчально – дослідницькі вміння учнів.

Також необхідною умовою для результативної науково – дослідницької діяльності є оволодіння учнями пізнавальними уміннями , а саме :

·        Організаційними (усвідомлення й визначення мети,формування питань до теми ,вибір способів для розв’язування проблеми ,контроль за відповідністю дій, співвідношення результату дій із оставленою метою);

·        Практичними(робота з бібліографічними джерелами,опрацювання графіків,таблиць,діаграм,карт);

·        Інтелектуальними (визначення об’єкта досліджень, формування проблеми, аналіз та систематизація фактів та розрізання ідей,висування гіпотез);

·        Психолого – характерологічними (докладання вольових зусиль,самоаналіз,самоконтроль,самооцінка,самозвіт).

Значне місце в процесі науково – дослідницької діяльності посідає формування компетентностей в мовній та літературній сфері. Учні мають можливість набути загальнокультурної літературної компетентності, ціннісно – світоглядної ,читацької та мовленнєвої.

Методика проведения пошуково – дослідницької діяльності повинна поступово ускладнюватися. Це ускладнення досягається за рахунок застосування певних прийомів, зокрема: прийому тимчасових обмежень, що ґрунтується на врахуванні впливу часового чинника на розумову діяльність; прийому раптових заборон (заборона учням використовувати будь - яку довідкову літературу); прийому нових варіацій (вимога до учнів виконувати вправу по-іншому); прийом інформаційної недостатності (проблемне завдання подається з неповною кількістю даних, необхідних для виконання); прийому іформаційного перенасичення (включення в умову проблемного завдання

Найважливішими дослідницькими вміннями треба визнати вміння бачити протиріччя, формулювати проблему, ставити мету и завдання дослідження, вибирати й використовувати методи дослідження, збирати й аналізувати інформацію, самостійно планувати діяльність за етапами, апробувати гіпотезу, обґрунтувати власну точку зору, оцінювати власну діяльтсть.

Робота з формування дослідницьких умінь умовно може бути розділена на чотири взаемопов'язаних напрями:

ü Включения елементів дослідження в інформативний матеріал під час вивчення нового матеріалу.

ü Включения елементів дослідження під час виконання тренувальних вправ.

ü Включення елементів дослідження під час виконання домашніх завдань.

ü Включения елементів дослідження на позакласних заняттях (написання повідомлень, проведення занять у наукових гуртах, виконання колективних наукових або творчих проектів).

Формування дослідницьких умінь повинне мати комплексний характер, тобто пронизувати різні теми на різних етапах навчальної діяльності. У практику викладання необхідно впроваджувати систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання та сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення іноземної мови. Основними компонентами такої системи є:

1 .Виконання завдань, які вирішують за допомогою методу спостереження та прийомів мисленнєвої діяльності (аналізу, синтезу, зіставлення, виділення головного, знаходження и пояснення причиново-наслідкових зв'язків, узагальнення та систематизація, класифікація).

2. Виконання завдань на застосування гіпотези (висунення та доведення або спростування гіпотези).

3. Виконання завдань на проведення лінгвістичного експерименту.

4. Виконання навчально-дослідницьких завдань та створення колективних дослідницьких проектів.

О.Потебня сказав: "Знання відносне, тим часом як пошук істини нескінченний". Радість від шукання і пізнання істини називається інтелектуальним почуттям, яке необхідно плекати від самого дитинства. Тому і є для учителя найважливішим - залучення учня до процесу пошуку, дослідження.

Реалізація елементів проблемно - пошукового навчання ефективна за умов:

ü залучення учнів до самостійної практично - пошукової діяльності

на різних етапах навчання, умілого керування процесом

спостереження над матеріалом;

ü послідовного виконання всіх або більшості етапів пошуку (учень

має не лише відтворювати знання, а й здійснювати пошук,

досліджувати проблему);

ü стимулювання навчальне - дослідницької діяльності учнів.

активізація їхнього мислення;

ü заохочення школярів до активної мовленнєве- комунікативної

діяльності, найвищий вияв якої - творчість;

ü застосування засвоєних теоретичних знань у продуктивних видахмовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування.

У процесі дослідницької діяльності перевагу варто надавати активним прийомам навчання,

При цьому вчитель має забезпечити розвиток дослідницьких умінь як властивостей особистостей, що визначають успіх у проблемно-пошуковій діяльності

Д О С Л І Д Н И Ц Ь К І В М І Н Н Я

Усвідомлювати проблему і самостійно формулювати її Висувати гіпотези,асоціативно і критично мислити,переносити знання в нові нестандартні ситуації. Проводити спостереження над новим матеріалом. Усвідомлювати структуру власної пізнавальної діяльності(мету,план реалізації,перебіг здійснення плану,оцінювання результату) Виконувати мислені дії (аналізувати, порівнювати, систематизувати, класифікувати) Проводити лінгвістичний експеримент Самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання Встановлювати причиново – наслідкові зв’язки Робити припущення щодо способу розв’язування певної проблеми Спростувати хибні припущення і твердження

Отже науково-дослідницька діяльність сприяє  формуванню у дітей уміння співпрацювати, розвитку таких якостей особливості, як толерантність прагнення до демократичного діалогу. Тобто,учні на основі власного життєвого досвіду ,враховуючи свої можливості, знаходять собі місце в соціумі, відчувають себе частинкою в ньому, проявляють власне «Я», свої творчі здібності, активність, самостійність.